Діалог заради дії: у межах проєкту «Право на сім’ю» у Києві відбувся тренінг з адвокації
Як громади можуть втілювати зміни через професійний конструктивний діалог та хто відповідає за ці зміни? У столиці 3-4 квітня на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія» пройшов дводенний тренінг з адвокації. Він організований СОС Дитячі Містечка у рамках реалізації проєкту «Право на сім’ю: усунення системних прогалин — підтримка реформ системи захисту дітей» за фінансової підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Тренінг об’єднав представників органів місцевого самоврядування та громадських організацій громад Київської та Івано-Франківської областей.
«Ми дивилися на тему адвокації змін під діалоговим ракурсом. Це тоді, коли треба зробити так, аби зміни не наштовхувалися на спротив, аби вони не буксували, аби реформи реалізовувалися», — розповіла про одне із завдань тренінгу Діана Проценко, експертка Центру дослідження верховенства права Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
Під час тренінгу представники громадських організацій та органів місцевого самоврядування пройшли огляд міжнародного та національного законодавства, комунікували, обговорювали, моделювали ситуації, аби спільними зусиллями знаходити ефективні шляхи адвокатування системних змін та вчитися вести продуктивний діалог.
«У демократичній країні законодавчим процесом має займатися все суспільство. Це важливо для органів місцевого самоврядування, аби вони виражали свої інтереси і потреби. І це особливо важливо в такій делікатній темі як захист прав дитини і соціальний захист населення», — зазначив Володимир Венгер, кандидат юридичних наук, виконавчий директор Центру дослідження верховенства права Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
У перший день тренінгу учасники заглибились в особливості конституційного регулювання функціонування органів влади в України. Крім того, обговорювалися основні принципи діяльності органів місцевого самоврядування. Також на тренінгу можна було розібрати процес формування та реалізації державної політики й навчитися розмежовувати адвокацію та лобіювання.
«І працівники місцевого самоврядування, і представники громадськості, які співпрацюють з місцевим самоврядуванням, повинні не тільки добре знати конкретику своїх повноважень, а й розуміти те місце, яке вони і їхні органи займають в системі влади країни», — наголосив Юрій Ключковський, доктор юридичних наук, виконавчий директор Центру дослідження верховенства права Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
Другий день тренінгу був присвячений темі локальної нормотворчості, а також інструментів адвокатування у законодавчому процесі. Представники органів місцевого самоврядування та громадських організацій долучилися до практикуму з адвокації змін і були залучені в обговорення питання захисту прав дитини на рівні їхніх громад.
«Держава як інституція, яка зобов’язана забезпечити належний захист прав дитини, має подбати й про інтереси дитини. Держава — це не якісь загальні речі. Це абсолютно конкретні інституції, які мають нести відповідальність у частині своїх компетенцій, — підкреслила Наталя Федорович, експертка у сфері соціальної та ветеранської політик, радниця Президента Національного університету «Києво-Могилянська Академія». — Ці два дні ми працювали з головами, заступниками, представниками голів громад, з експертним середовищем, фахівцями й фахівчинями, які займаються захистом прав дітей, і проговорювали шляхи адвокатування тих рішень, які необхідно напрацювати і ухвалити з метою реалізації реформи деінституалізації в Україні».
Це вже другий тренінг з адвокації для пілотних громад проєкту «Право на сім’ю». Цими заходами ми об’єднали 48 фахівців, які пройшли навчання та отримали відповідні сертифікати. Впевнені, що ці тренінги стали важливим кроком у зміцненні потенціалу місцевих ініціатив у сфері захисту прав дітей. Учасники із Київської та Івано-Франківської областей не лише поглибили розуміння адвокації як інструменту змін, а й отримали практичні навички, що дозволяють впливати на ухвалення рішень на локальному та національному рівнях. Завдяки діалоговому підходу, співпраці з експертами та обміну досвідом, громади отримали імпульс для подальшої роботи над реформами, зокрема у напрямку деінституалізації.
