Катерина Бусол взяла участь у конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві

Доцентка кафедри міжнародного та європейського права Факультету правничих наук НаУКМА Катерина Бусол взяла участь у щорічній конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві. Вона відкрила сесію, присвячену питанням прав людини та міжнародного гуманітарного права.

У своєму виступі Катерина Бусол зосередилася на питаннях, які є особливо актуальними для України, але водночас мають стратегічне значення для розвитку міжнародного правопорядку.

Серед її ключових рекомендацій:

• приділяти більше уваги не лише сексуальному, а й репродуктивному насильству та шкоді;
• забезпечити належну кваліфікацію злочинів проти культурної ідентичності та культурної спадщини, зокрема під час визначення геноцидного умислу та геноцидних актів;
• посилювати комплексну ранню підтримку постраждалих від міжнародних злочинів;
• активніше застосовувати механізми універсальної юрисдикції для забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, особливо в контексті нових санкцій США проти Міжнародного кримінального суду;
• забезпечити запуск Спеціального трибуналу щодо злочину агресії шляхом підписання та ратифікації Розширеної часткової угоди щодо керівного комітету, що дозволить забезпечити первинне фінансування та розпочати відбір суддів і прокурора;
• підтримувати реформу юрисдикції МКС щодо злочину агресії;
• дотримуватися звичаєвого принципу, сформульованого у справі Chorzów, відповідно до якого порушник має компенсувати заподіяну шкоду, зокрема шляхом передачі заморожених суверенних активів Росії на підтримку постраждалих і відбудову України.

Окремо Катерина Бусол долучилася до сайд-івенту конференції, який відбувся за участі правника Wayne Jordash, суддів Верховних судів України та Польщі та представників міжнародної правничої спільноти.

Дискусія була присвячена тому, чого міжнародна спільнота може навчитися з українського досвіду розслідування та притягнення до відповідальності за міжнародні злочини.

Катерина Бусол виокремила два важливі українські напрацювання.

Перше – максимально раннє впровадження комплексних заходів підтримки постраждалих у ситуації триваючого міжнародного збройного конфлікту.

Друге – утвердження людини та довкілля як постраждалих від злочину агресії. Традиційно агресію розглядали передусім як напад однієї держави на іншу. Водночас російська агресія демонструє, що її наслідки виходять далеко за межі міждержавних відносин і безпосередніх воєнних злочинів.

Люди та довкілля також зазнають шкоди від агресії. Саме тому дедалі більш людиноцентричне розуміння її наслідків – зокрема у світлі Римського статуту, Загального коментаря №36 щодо права на життя та Статуту Спеціального трибуналу — дає змогу побачити всі виміри шкоди, завданої російською агресією.

Участь представників ФПвН у міжнародних дискусіях такого рівня є важливою можливістю представляти український досвід, напрацьовувати нові підходи до захисту прав постраждалих і формувати міжнародний порядок денний відповідальності за міжнародні злочини.