Катерина Бусол досліджуватиме сексуальне насильство, пов’язане з російською агресією проти України, у межах програми Horizon Europe

У межах конкурсу дослідницької програми Horizon Europe за напрямом HORIZON-CL2-2025-01-TRANSFO-01 — Tackling gender-based violence in different social and economic spheres міжнародний консорціум, до складу якого входять університети Великої Британії, Канади, Туреччини, а також низка дослідницьких установ і правозахисних організацій, здобув перемогу у складному конкурсному відборі.

Проєкт має назву «Роль технологій у вчиненні ґендерно-обумовленого насильства у збройних конфліктах і ситуаціях масових порушень прав людини» (Technology-Facilitated Gender-Based Violence in Armed Conflict and Mass Atrocity Settings).

Українську частину проєкту координуватиме доцентка кафедри міжнародного та європейського права Факультету правничих наук НаУКМА Катерина Бусол. До української дослідницької команди також входять:

• Альбіна Басиста, кандидатка юридичних наук, доцентка Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка;
• Поліна Оверченко, випускниця Факультету правничих наук НаУКМА, молодша юристка правозахисної організації Truth Hounds.

У межах дослідження команда аналізуватиме, яку роль різні форми технологій відіграють у вчиненні сексуального насильства, пов’язаного з російською агресією проти України.

Як зазначає Катерина Бусол, говорячи про технології, ми часто уявляємо надсучасні інструменти, зокрема штучний інтелект. Водночас навіть базові або давно відомі технології можуть використовуватися як для розслідування міжнародних злочинів, так і для їх учинення. Так, у своєму звіті за жовтень 2025 року Слідча комісія ООН щодо України вказала, що масове поширення російськими військовими фото- та відеоматеріалів насильства над українцями становить окремий воєнний злочин — наругу над людською гідністю.

Додаючи цей, на перший погляд, «базовий» технологічний компонент, Росія тероризує не лише безпосередньо потерпілих і їхні родини, які отримують жахливі зображення, але й надсилає залякувальний сигнал іншим державам, зокрема країнам — членкиням НАТО: подібні злочини можуть бути вчинені й проти них у разі підтримки України.

У межах проєкту дослідниці проводитимуть консультації з потерпілими, членами їхніх родин, фахівцями у сфері кримінальної юстиції, правозахисниками та психологами, щоб глибше зрозуміти:

• масштаби вепонізації технологій Росією;
• вплив таких практик не лише на окремих потерпілих і їхні родини, а й на ширші спільноти та суспільні наративи про російську агресію;
• можливі підходи до правильної кваліфікації відповідних діянь у національному та міжнародному кримінальному процесі, а також вироблення дороговказів до сенситивної та гендерно-компетентної підтримки потерпілих.

Проєкт передбачає:

• проведення двох раундів консультацій із ключовими стейкхолдерами;
• розробку практичного керівництва з кваліфікації сексуального та репродуктивного насильства, вчиненого в контексті російської агресії та фасилітованого за допомогою технологій;
• підготовку академічної статті за результатами дослідження з фокусом на Україну для публікації у провідному міжнародному фаховому виданні з міжнародного кримінального правосуддя.