Дмитро Коваль взяв участь у роботі воркшопу, присвяченому наслідкам тривалої юрисдикції миру та безпеки
Держави дедалі частіше залучають міжнародні суди і трибунали як один з інструментів формування правових позицій, оскарження дій опонентів і фіксації порушень міжнародного права. Саме ці процеси були в центрі уваги міждисциплінарного воркшопу «Beyond Diplomacy & Legality: The Implications of the Continued Judicialization of Peace and Security», що відбувся 26–27 січня 2026 року в Університеті Люксембурга (Luxembourg Centre for European Law).
Захід об’єднав правників, політологів і практиків для обговорення того, як зростаюче звернення до міжнародного судочинства впливає на перебіг і врегулювання сучасних збройних конфліктів. Зокрема, йшлося про те, чи може міжнародне судочинство сприяти досягненню справедливості та відповідальності, чи водночас воно стає ще одним виміром геополітичного протистояння, у межах якого право використовується стратегічно.
У межах воркшопу виступив Дмитро Коваль — завідувач кафедри міжнародного та європейського права Факультету правничих наук НаУКМА.
У своїй доповіді він зосередився на співвідношенні концепцій «judicialization of peace» та «defensive lawfare», запропонувавши розглядати їх як взаємодоповнювальні підходи до пояснення активного залучення міжнародних судів у ситуаціях збройних конфліктів. На прикладі війни Російської Федерації проти України було проаналізовано, як звернення до міжнародного судочинства може одночасно слугувати інструментом захисту від агресії та елементом ширших процесів судовізації питань миру й безпеки.
Воркшоп став простором для обміну дослідницькими підходами, аналізу нещодавніх справ у міжнародних судах, зокрема в Міжнародному суді ООН, та осмислення стратегічних, нормативних й інституційних наслідків залучення судових механізмів до конфліктних ситуацій.
