Дослідницький проект – аналіз судової практики щодо захисту прав осіб, які проживають на непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей (за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні)

Загалом було проаналізовано більш, ніж 500 судових рішень (що розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень у відкритому доступі). З них виокремлено 60, які хоч і не можуть претендувати на повноцінну соціологічну вибірку, проте, на нашу думку, загалом демонструють тенденції захисту прав людини і забезпечення верховенства права у низці сфер, які є актуальними для неординарної ситуації на території Донецької і Луганської областей. Зокрема, щодо встановлення юридичних фактів, які мають значення для захисту майнових права, насамперед, для спадкування; здійснення права власності; господарювання; освіти тощо. Як показав аналіз судової практики найбільш поширеними і актуальними для неординарної ситуації на території Донецької і Луганської областей є сфери реєстрації актів цивільного стану та соціального захисту.

Як один з найважливіших висновків дослідження можна зауважити, що судова практика, пов’язана із захистом прав людини і забезпеченням (дотриманням) верховенства права щодо громадян України – внутрішньо переселених осіб та осіб, що проживають на непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей демонструє загалом досить оперативне реагування на розгляд відповідних категорій справ. Цей аспект є дуже важливим з огляду на системну проблему порушення процесуальних строків при розгляді інших категорій справ в українських судах.

Віддаючи належне позитивним тенденціям у зазначені й сфері, не можна не відзначити, що рівень вмотивованості (аргументованості) судових рішень є далеко не однаковим, суттєво відрізняється. При чому, якихось регіональних відмінностей у цьому плані не спостерігається. Трапляються рішення, які задовольняють позовні вимоги, але мотивувальна частина яких не містить факту оцінки доказів, або ж навпаки, абсолютно вірна не тривіальна аргументація судді на користь позивача приводить до протилежного, ніж можливо було очікувати, висновку. Вказані підходи не узгоджуються з принципом верховенства права, зокрема з такою його складовою як не дотримання правової визначеності.