Чи справді ЄС використав усі можливості для підтримки України?
Після розблокування 90 млрд євро допомоги Києву Євросоюз обрав швидке політичне рішення, однак відмовився від значно амбітнішого кроку – використання заморожених російських активів як основи для «репараційного кредиту».
У новій статті для «Європейської правди» Давіде Дженіні – аспірант з права ЄС у Дублінському міському університеті та гостьовий дослідник Центру ім. Жана Моне з європейських студій НаУКМА пояснює, чому це рішення стало втраченою можливістю для Європи, як механізм міг змусити Росію платити за війну вже зараз та чому дискусія про російські активи неминуче повернеться.
Європейський Союз після політичної зміни влади в Угорщині розблокував кредит у 90 млрд євро для підтримки України, який раніше блокував уряд Віктора Орбана. Пакет має покрити частину фінансових потреб України у 2026–2027 роках та компенсувати скорочення допомоги з боку США.
Втім, Давіде Дженіні вважає це рішення втратою стратегічної можливості для ЄС. Замість використання заморожених російських активів Брюссель обрав традиційний механізм спільного боргу. Йдеться про так званий «репараційний кредит», запропонований Єврокомісією ще у 2025 році: кредити Україні мали б бути забезпечені замороженими активами Центробанку РФ, які згодом покривалися б російськими репараціями.
На думку автора, така модель дозволила б:
- забезпечити Україні значно більший обсяг фінансування;
- закрити дефіцит військової підтримки;
- юридично уникнути прямої конфіскації російських активів;
- закріпити принцип, що саме Росія має платити за завдану шкоду;
- посилити позиції ЄС у майбутніх мирних переговорах.
Автор також наголошує, що механізм можна було ухвалити без одностайності всіх держав-членів ЄС, що дозволило б уникнути багатомісячного блокування допомоги Угорщиною.
Попри нинішню відмову ЄС використовувати заморожені російські активи, дискусія про них неминуче повернеться, адже вартість відбудови України перевищить 500 млрд євро. На думку автора, саме модель «репараційного кредиту» може стати найбільш справедливим і прагматичним рішенням для довгострокової підтримки України.
З повним текстом статті можна ознайомитися за посиланням.