Станіслав Шевчук опублікував статтю «Принцип верховенства права як основа доктрини європейської ідентичності та конституційна ідентичність держав-членів ЄС»
Стаття професора кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права Станіслава Шевчука опублікована у «Науковому віснику ужгородського національного університету» і присвячена питанню узгодження доктрин європейської та конституційної ідентичності на прикладі принципу верховенства права – основного принципу – цінності європейського та національного правопорядку.
Європейська Комісія у своїх двох Комунікаціях до Європейського Парламенту, Європейської Ради та Ради (COM/2014/0158 final та COM/2019/163 final) щодо принципу верховенства права з посиланням на два провідних документа Венеційської Комісії та практику ЄСПЛ та Суду ЄС щодо розуміння цього принципу запропонувала елементний підхід щодо визначення його змісту по аналогії з методологією прецедентного права – через формулювання критеріїв. Такими критеріями (загалом ЄК перераховує сім критеріїв, перелік не є вичерпним) є зокрема незалежні та безсторонні суди, ефективний судовий контроль, а також принцип поділу влади як реакція на спроби політичних гілок влади у «нових демократіях» поставити під контроль судову гілку влади включно з конституційними судами.
Такий новаторський підхід ЄК був застосований зокрема щодо юридичної оцінки Рішень Конституційного трибуналу Польщі (КТП), зокрема від 7 жовтня 2021 року, у якому держава-член ЄС ставить під сумнів визнання цінностей Союзу та держав-членів, викладених у статті 2 Договору про Європейський Союз. КТП дійшов парадоксального висновку, що принцип верховенства права (стаття 2 ДЄС) та ефективного судового захисту (стаття 19 ДЄС), як вони інтерпретуються у прецедентному праві Суда ЄС, не відповідає Конституції Польщі.
Наслідки є дуже цікавими: спочатку ЄСПЛ у рішенні Xero Flor визнав КТП судом, що встановлений законом, який повинен відповідати критеріям незалежності та бестроннності, а потім Суд ЄС у рішенні 18 грудня 2025 року визнав КТП таким, що не відповідає цим критеріям та порушує принцип верховенства права.
Висновок простий: конституційна ідентичність більше не може слугувати виправданням національного відхилення від основних цінностей ЄС у їх розумінні ЄСПЛ та Судом ЄС.
Як зазначив Президент ЄСПЛ М. Гійомар у листопаді 2025 року, «Конвенція стала «конституційним інструментом європейського публічного порядку». Цей порядок слід розуміти як такий, що охоплює, а не виключає національні конституційні ідентичності».
Повний текст статті – за посиланням.
