Право у врядуванні
- Конституція й інституційна організація держави та суспільства. Теоретична дисципліна, яка передбачає ознайомлення студентів із проблемами теорії і практики конституційного права, становлення і розвитку конституціоналізму і парламентаризму, важливих конституційно-правових інститутів: суверенітету, державної влади. Розглядаються поняття і зміст конституції, підстави і порядок її прийняття та змін до неї, реалізація і правова охорона; конституційна законність і відповідальність; інтерпретація конституційних норм; конституційно-правові проблеми, зумовлені проведенням політичної, конституційної, адміністративної, судової реформ.
- Верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Б. Таманага зауважує: «Верховенство права… це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи, мають обмежуватися законом». Мова йде про публічну владу в цілому. Саме тому, визначаючи обмеження дискреційних повноважень як складову принципу верховенства права, слід говорити не тільки про виконавчу владу, але й про судову та законодавчу. Щодо останньої, то її роль на сьогодні є особливо великою, зважаючи на сучасне розуміння форм свавілля держави в світлі рішень Європейського суду з прав людини.
- Нормотворчість та правозастосування. Метою вивчення дисципліни «Нормотворчість та правозастосування» є оволодіння студентами теоретичними знаннями про нормотворчість як окремий вид юридичної діяльності, з використанням попередньо набутих знань з теорії держави і права, та панування практичними навичками розробки проектів різних видів нормативно-правових актів. Розглядається нормотворчість як правова форма діяльності публічної владипоряд із правозастосуванням, тлумаченням права, контрольно-наглядовою та установчою діяльністю.
9 кредитів
Обсяг
дисципліни
дисципліни
Осінь, весна, літо
Семестр викладання
дисципліни
дисципліни
Екзамен
Підсумковий
контроль
контроль
