Марія Столбова: “Могилянка – це найкраще середовище для розвитку”

Марія Столбова, випускниця магістерської програми «Право»:

“Про навчання на магістерській програмі «Право» в Могилянці трьома словами: відкриття, можливості та вдячність.

Відкриття

Ступінь бакалавра я отримала в іншому університеті. Тому відкриттям було чи не все: Могилянка, люди навколо та іноді я сама.
Якщо говорити про конкретні аспекти, то найголовніше, мабуть – це можливість обирати, які курси ти будеш вчити. Справді обираєш, а не «для галочки». Таким чином, ти формуєш власну унікальну спеціалізацію. Ця свобода вибору допомогла мені обрати сферу практики (про яку на другому курсі я сказала, що ніколи цим не займатимусь).

По-друге, перед заліком або іспитом ти не маєш купувати якісь методички чи підручники, чи щось інше. Навіть натяків про це немає. Більше того, є викладач, який сам на залік приносить книги та посібники – бери, якщо тобі треба.

По-третє, ти можеш спитати. Завжди. І тобі допоможуть (щонайменше зроблять для цього все). Це стосується, однокурсників, працівників деканату та викладачів.

По-четверте, думка студента – це не щось нікому не потрібне. Навпаки, вас дуже просять дати відгуки про викладачів та курси, опитувальник про кращого викладача тощо.

Нарешті, люди навкруги – це концентрація мотивації, розуму, натхнення та щирості. Це найкраще середовище для розвитку.

Можливості

Я не знаю, який ще університет може похвалитись такою кількістю активностей, до яких ти можеш долучитись і реалізувати себе.

Я знайшла себе в мут кортах. Адже де ще грати в мути, як не в комьюніті міжнародних переможців? Далі я знайшла можливість реалізувати свої ідеї як керівник цього ж комьюніті – Kyiv-Mohyla Moot Court Society.

Інші знаходять себе в студентському самоврядуванні, стають бадді, здійснюють наукові дослідження. Та в чому завгодно, насправді. І якщо ваша душа хоче того, чого в Могилянці ще немає, то сміливо можна це створити.

Вдячність

Насправді, це перше слово про Могилянку, яке мені спадає на думку. Але подякою логічно завершувати. Тому це тут.

Я вдячна за те, ким я є зараз, і за те, що ніколи вже не буду такою, як два роки тому.

За цінності. За всі безсонні ночі. За щирі посмішки. За відчуття того, що ти не один. За можливість мріяти, реалізовувати, шукати, відкривати. За те, що я хотітиму прийти у 4-й корпус на Волоській.

Я навчалась у двох університетах. Але Альма-матер у мене одна – Могилянка".
Докладніше про магістерську програму "Право"