Викладачі Києво-Могилянської академії представили дослідження геноцидних політик Російської та Радянської імперій на міжнародній конференції ASEEES у Чикаго

13 листопада 2026 року в Чикаго (США) в межах 58-ї щорічної конвенції Асоціації славістичних, східноєвропейських та євразійських студій (ASEEES) відбулася панельна дискусія «Genocidal Policies of Empires: On the Example of Russian and Soviet Empires» («Геноцидні політики імперій: на прикладі Російської та Радянської імперій»). У дискусії взяли участь представники Факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» – Мирослава Антонович та Дмитро Коваль.

Панель була присвячена дослідженню геноциду як інструменту імперського панування. Учасники розглянули історичні та сучасні прояви геноцидних політик, зокрема Голодомор 1932–1933 років, депортацію кримських татар 1944 року, політику пам’яті в Литві та злочини, вчинені Росією під час війни проти України.

Голодомор як інструмент розбудови Радянської імперії

Мирослава Антонович представила доповідь «The Holodomor as a Crime of Genocide in the Context of Constructing the Soviet Empire» («Голодомор як злочин геноциду в контексті розбудови Радянської імперії»).

У своєму виступі дослідниця обґрунтувала тезу про те, що Голодомор був не лише злочином проти українського народу, а й одним із ключових інструментів становлення та зміцнення Радянської імперії.

Спираючись на праці Рафаеля Лемкіна, автора поняття «геноцид», та сучасні дослідження колоніалізму, Мирослава Антонович розглянула геноцид як одну з технологій колоніального підкорення. Вона наголосила, що радянська політика щодо українців включала не лише штучний голод, але й систематичне знищення національної інтелігенції, переслідування українських церков, придушення культурної самобутності та зміну демографічного складу населення.

Окрему увагу було приділено проблемі доведення спеціального наміру вчинити геноцид. Доповідачка звернулася до практики міжнародних кримінальних судів і трибуналів, яка допускає встановлення такого наміру на підставі сукупності фактів та обставин, навіть за відсутності документа, що містить прямий наказ про знищення певної групи.

Важливим висновком доповіді стала необхідність розглядати сучасну російську агресію проти України в ширшому історичному контексті. На думку дослідниці, між імперськими практиками Російської імперії, радянською політикою щодо українців та сучасними діями Росії існує історична тяглість, дослідження якої є важливим для розуміння нинішніх злочинів.

Історичний контекст у стратегії переслідування за геноцид

Завідувач кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА Дмитро Коваль представив доповідь «Historic Contextualization of the Legal Strategy for Prosecuting Genocide in the Russia-Ukraine War» («Історична контекстуалізація правової стратегії переслідування за геноцид у російсько-українській війні»).

Доповідь була присвячена питанню, яке залишається недостатньо дослідженим у міжнародному кримінальному праві: яку роль має відігравати історичний контекст у формуванні правової стратегії розслідування та переслідування за злочин геноциду?

Попри очевидну важливість історичного контексту для розуміння геноцидів, міжнародні суди не завжди приділяють йому належну увагу. Дмитро Коваль проаналізував практику Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди, Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії та Надзвичайних палат у судах Камбоджі, а також відповідні академічні дослідження.

Особливу увагу доповідач приділив різним функціям історичного аналізу в кримінальних провадженнях. Історичні матеріали можуть допомагати суддям зрозуміти передумови злочинів, пояснювати походження дискримінаційних політик, розкривати значення дегуманізуючої риторики та встановлювати зв’язки між окремими епізодами насильства.

Водночас центральна теза доповіді полягала в тому, що історичний аналіз має не лише підкріплювати вже сформовану правову позицію, а й впливати на сам процес розроблення стратегії переслідування за геноцид.

У контексті російсько-української війни такий підхід дозволяє досліджувати історичну еволюцію російської політики щодо української національної ідентичності, встановлювати зв’язки між різними формами насильства та оцінювати їхню можливу роль у реалізації ширшого злочинного задуму.

Зокрема, історичний контекст може бути важливим для аналізу вбивств, катувань, примусового переміщення українських дітей, нападів на інфраструктуру та знищення культурної спадщини. При цьому необхідно розмежовувати діяння, які безпосередньо становлять геноцид відповідно до міжнародного права, та інші прояви політики знищення української ідентичності, які можуть мати доказове значення для встановлення геноцидного наміру.

Дмитро Коваль також звернув увагу на ризики використання історичних матеріалів у судових провадженнях, зокрема можливість виникнення суперечливих історичних інтерпретацій та впливу результатів судового процесу на суспільне сприйняття історичних подій.

Міждисциплінарний погляд на імперські політики

Участь представників Факультету правничих наук НаУКМА в міжнародній конференції ASEEES стала нагодою представити результати українських правничих досліджень у ширшій міждисциплінарній дискусії про імперіалізм, колоніалізм та масове насильство.

Обидві доповіді продемонстрували значення поєднання історичних досліджень із міжнародно-правовим аналізом: як для переосмислення злочинів минулого, так і для розроблення ефективних правових підходів до забезпечення відповідальності за злочини, що вчиняються проти України сьогодні.