Три роки КСП у сфері правопорядку: що вдалося змінити — огляд Євгена Крапивіна

Цього тижня минає три роки з моменту затвердження Президентом України Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку (КСП). Документ, розрахований до 2027 року, мав стати основою для модернізації системи кримінальної юстиції та наближення її до стандартів ЄС.

Старший викладач кафедри кримінального та кримінального процесуального права ФПвН Євген Крапивін пропонує оцінювати реформу не через окремі рішення чи кадрові зміни, а через стратегічні цілі, закладені у КСП.

Одне з ключових завдань КСП — створення узгодженої системи органів правопорядку. Втім, базовий Закон «Про органи правопорядку» досі не ухвалений. Через це немає єдиного підходу до статусу, функцій та повноважень правоохоронних органів.

Невирішеними залишаються і питання військової юстиції. Ухвалення законопроєкту «Про військову поліцію» у першому читанні не забезпечило системних змін.

За словами Євгена Крапивіна, в Україні досі не сформована повноцінна кримінальна політика як інструмент стратегічного планування у сфері протидії злочинності.

Йдеться про створення національних стратегій протидії злочинності, реформу кримінальної статистики та впровадження альтернативних механізмів дослідження злочинності.

«Нам потрібне альтернативне джерело знання про злочинність, а не спиратися лише на кримінальну статистику, яка недосконала і деформована багаторічними маніпуляціями», — наголошує експерт.

Комплексного бачення змін до Кримінального процесуального кодексу досі бракує. Частина реформ стосується антикорупційного блоку, інші — повноважень прокурора чи процесуальних механізмів, однак цілісної моделі оновлення системи поки немає.

У сфері цифровізації також зберігається нерівномірність. Для НАБУ, САП і ВАКС уже працює система електронного кримінального провадження eCase. Водночас для інших органів лише починається впровадження системи «СМЕРЕКА».

Найбільший прогрес, на думку Крапивіна, помітний у сфері управління та внутрішнього контролю. Зокрема, окремі правоохоронні органи впроваджують системи оцінювання ефективності, антикорупційні механізми та нові підходи до кадрової роботи.

Також покращується якість публічної звітності правоохоронних органів.

«Тепер це не просто статистичні довідки, а більш змістовний аналіз стану злочинності та результатів роботи органів правопорядку», — зазначає експерт.

Попри всі труднощі, Євген Крапивін вважає, що українська система правопорядку стала більш євроінтегрованою. Водночас перехід від стратегічних документів до реальних змін потребує тривалої та системної роботи — особливо в умовах війни, коли виклики для системи безпеки постійно зростають.