Заєць А. П., Погорєлова З. О. Посилення наукової і фахової складової законотворчої діяльності Верховної Ради України – вимога часу
У статті досліджуються питання вдосконалення наукової і фахової складової законотворчої діяльності Верховної Ради України, як важливої умови ухвалення досконалого законодавства. Акцентується увага на відсутності наукової методології і обґрунтування законотворчої діяльності, яка за своєю природою і значимістю вимагає наукового підходу до всіх складових цієї діяльності, а саме необхідності врахування у пропонованих законодавчих ініціативах сучасних досягнень економічних, соціальних і природничих наук, повинна ґрунтуватися на ефективній роботі парламентських комітетів, науково обґрунтованій законодавчій процедурі ефективній діяльності державних і громадських експертних інститутів. Висвітлюється питання підвищення фахового рівня законопроектувальників середньої ланки (міністерств, державних і національних служб, інших центральних органів виконавчої влади). Аналізуються потреби організаційного і правового реформування парламентських підрозділів, що здійснюють інформаційне, наукове і експертне забезпечення законотворчої діяльності Верховної Ради України, зокрема, обґрунтовується потреба утворення Дослідницької служби парламенту, утворення у ній відповідних експертних підрозділів, формування необхідних інформаційних бібліотечних ресурсів. Розглядаються пропозиції по вдосконаленню фахової експертизи законопроектів на різних рівнях підготовки законопроектів, що подаються на розгляд Верховної Ради України, в тому числі відомчому і урядовому рівні (загальної правової експертизи, гендерно-правової експертизи, експертизи законопроектів стосовно зобов’язань України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу – acquis ЄС, антикорупційної експертизи та інших видів експертиз), та належного врахування їх результатів при розгляді і прийнятті законів.
