Заєць А. П. Ідеї природного права у творчості Гуго Гроція
Стаття присвячена аналізу правової спадщини видатного мислителя Середньовіччя Гуго Гроція, який був одним з фундаторів природного права і основоположником сучасного міжнародного права. Підкреслено, що основна заслуга Гроція в царині теорії природного права полягає в тому, що він сформулював її в термінах сучасного на той час гуманітарного знання, знання Нового часу. Гроцій належить до представників раціоналістичної школи мислення з яскраво вираженим антропологічним забарвленням. Зазначено, що використання такої методології дослідження природного права не було його винаходом, оскільки інші вчені Середньовіччя також використовували таку методологію. Одначе використання цієї методології Гроцій довів до високого рівня досконалості, що дало йому можливість сформулювати поняття, розкрити сутність та описати прояви природного права в точних, вивірених виразах. Це надало знанню про природне право значно вищий, у порівнянні з його попередниками, рівень достовірності. Крім того, Гроцій суттєво модифікував вчення про природне право та обґрунтував його співвідношення з внутрішньодержавним правом на етапі переходу суспільства від феодального до буржуазного, поклав початок відокремленню природного права від богослов’я, розкрив джерела природного і внутрішньодержавного права, зв’язок справедливості з правом, обґрунтував поділ міжнародного права і внутрішньодержавного права. Одним із головних здобутків Гроція є обґрунтування права на опір владі. Нарешті, Гроцій став по праву фундатором систематичного вчення про тлумачення права – герменевтики.
