Музика А. А., Багіров С. Р. За проєктом КК України «воєнні злочини» можуть бути «випадковими»: помилка на тлі офіційного перекладу міжнародного договору
У статті розглянуто один з аспектів міжгалузевих (з міжнародним кримінальним правом) і міжнаукових (з наукою філологією) зв’язків вітчизняного кримінального права. Автори акцентують на некоректності сприйняття певних термінів з юридичних актів філологами і юристами без звернення до їх правової сутності. Пропонується інший переклад відповідних норм, який узгоджується з принциповими положеннями вітчизняної теорії кримінального права. Висунуто ідею про необхідність перенесення акценту з суб’єктивних моментів на існування причинного зв’язку між нападом – як складовою воєнного злочину – і наслідками, що завдані «цивільним потерпілим» (цей термін авторами запропоновано до вжитку у правознавстві). Стверджується, що вказівка на випадковий характер заподіяння шкоди може стати на заваді притягнення винуватих до кримінальної відповідальності за воєнні злочини. Обстоюється позиція більш лаконічного законодавчого формулювання певних норм з уникненням зайвої деталізації, яка може створити додаткові ризики під час правозастосування.
