Міфи та реальність української культурної спадщини: досвід для світу

Сталевий герб зі щита монументу «Батьківщина-мати» лежить на підлозі Національного музею історії України у Другій світовій війні, у напівтемряві під простягнутим вгорі над ним прапором України. 2 серпня 2023 року радянський герб було демонтовано, аби за кілька діб його місце посів знак княжої держави Володимира Великого – тризуб. Скульптура «Батьківщина-мати» авторства Василя Бородая має ще чимало таємниць і цілком може бути «дулею в кишені» радянській системі, зокрема, і в сфері мистецтва. Це лише одна сторінка з циклу «Міфи та реалії української культурної спадщини», яку ви відкриєте для себе.

Вітчизняні інституції вже прозвучали у закордонних медіа в контексті катастрофічних пограбувань та руйнувань з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Чи уявляєте ви таке ж жваве обговорення причин і наслідків викрадення колекцій того ж скіфського золота з Мелітополя, як палко ми дискутуємо з приводу доцільності фінансування добудови Національного музею Голодомору-Геноциду? Переозначення як процес концептуального аналізу попередньої діяльності держави, роль  культурної спадщини в житті України, досвід для світу – основні ідеї запропонованої дисципліни.