Антонович Мирослава. Голодомор 1932–1933 років в Україні в контексті радянського геноциду проти української нації
Для кваліфікації злочину як геноциду згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочинові геноциду і покарання за нього 1948 року (далі – Конвенція про геноцид) ключовим є визначення наміру знищити, цілком або частково, яку- небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Існування такого наміру радянської влади щодо української нації у більшості науковців не викликає сумніву і підтверджується документально. Дискусійним залишається питання, коли виник цей намір і, відповідно, які часові рамки радянського геноциду проти української нації. Деякі науковці вказують на початок геноциду з 1920 року і розглядають геноцид проти української нації в широкому контексті аж до кінця 50-х років XX століття або й далі; інші звужують геноцид в Україні до Голодомору 1932-1933 років або й до окремих місяців Голодомору. У цьому розділі автор аналізує зазначені погляди, які свідчать про тенденцію до розширеного тлумачення Конвенції про геноцид у доктрині, і запропоную своє бачення Голодомору 1932-1933 років у контексті геноциду проти української нації з урахуванням елементів геноциду, як вони визначені в Римському Статуті Міжнародного Кримінального суду (1998 р.) та в «Елементах злочинів» (2000 р.).