Андрійчук Т. С. Посилення механізмів деліберативної демократії для належного врядування в Україні

Стаття присвячена вивченню механізмів деліберативної демократії з точки зору можливості їх застосування в Україні, особливо у повоєнний період, що характеризуватиметься складними соціально-економічними умовами, зниженням рівня довіри до влади, послабленням суспільної консолідації та тиском на уряд різних суспільних груп. Такі обставини актуалізуватимуть потребу у реальному впровадженні принципів належного врядування (зокрема, таких, як участь, справедливість, інклюзивність, орієнтація на консенсус, підзвітність, прозорість та чуйність).
Метою наукової розвідки є визначення шляхів посилення деліберативної демократії для розвитку належного врядування в Україні, насамперед у повоєнний період. Застосовано низку методів, зокрема: структурно-функціональний; нормативно-ціннісний; аналіз і прогнозування.
У статті досліджено основоположні нормативні характеристики деліберативної демократії. Важливим аспектом є те, що в її основі лежать не будь-які публічні обговорення.
Ця концепція передбачає, насамперед, обговорення, під час яких створені умови для підвищення поінформованості учасників про питання державної політики, формулювання і обміну ними аргументами, залагодження конфліктів і наближення до консенсусу.
Розглянуто механізми проведення публічних обговорень державної політики, які вже впроваджені в Україні. Йдеться, зокрема, про громадські ради, публічні консультації, опитування на Єдиному державному порталі електронних послуг та в мобільному застосунку Дія. Визначено, що попри деліберативний потенціал, ці механізми на практиці поки що не відповідають основним характеристикам деліберативної демократії.
Подальший розвиток деліберативної демократії в Україні запропоновано розглядати у двох напрямках: вдосконалення вже наявних механізмів через посилення їх елементами деліберації та вивчення, адаптації і впровадження додаткових механізмів. До останніх віднесено, насамперед, деліберативні діалоги, впровадження яких може спростити те, що в Україні вже накопичений певний досвід проведення діалогових заходів та публічних консультацій з діалоговим підходом. Ще одним перспективним механізмом визначено
деліберативні опитування, які, зокрема, застосовуються на рівні ЄС.

Повний текст