Андрійчук Т. С. Громадські ради та інші консультативно-дорадчі органи: функціонування в умовах повномасштабної війни в Україні
Стаття присвячена дослідженню особливостей функціонування такого механізму громадської участі, як громадські ради та інші консультативно-дорадчі органи.
Саме ці органи покликані забезпечити державно-громадську взаємодію на рівні більш поглибленого та тривалого діалогу (на відміну від доступу до інформації та проведення окремих консультацій з громадськістю). Водночас на ефективність їх функціонування не може не впливати повномасштабна російсько-українська війна та введення воєнного стану, що актуалізує необхідність вивчення відповідного впливу.
Важливість дослідження роботи громадських рад також обумовлена відповідним завданням плану заходів до 2024 року щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Метою статті є визначення особливостей функціонування громадських рад та інших консультативно-дорадчих органів при органах виконавчої влади, у тому числі порівняння показників їх роботи за 2021 рік та період після повномасштабного російського вторгнення в Україну, а також виокремлення тенденцій, що характеризують зміни в застосуванні цього механізму громадської участі. Для цього застосовано низку методів, зокрема структурно-функціональний, нормативно-ціннісний, а також методи аналізу і синтезу.
Результати дослідження засвідчили, що, не зважаючи на введення воєнного стану, мережа громадських рад при органах виконавчої влади продовжила діяти. Водночас зафіксований певний регрес в її функціонуванні. Зокрема, мають місце суттєве зниження активності громадських рад в частині основної форми роботи – проведення засідань; зниження кількості проведення радами інших публічних заходів; негативні тенденції за показником розгляду проектів нормативно-правових актів або матеріалів щодо діяльності органів виконавчої влади. З другого боку, є певне зростання інтересу органів виконавчої влади до створення додаткових громадських консультативно-дорадчих органів як можливості розширити співпрацю з недержавним сектором для реагування на виклики війни, зокрема у питаннях організації гуманітарної
допомоги, інтеграції внутрішньо переміщених осіб, підтримки населення, розвитку економіки регіонів тощо.
