Дзера І. О. Теоретичні та практичні проблеми визнання недійсним заповіту як способу захисту спадкових прав
Актуальність обраної теми обумовлюється тим, що спадкування є однією з найпоширеніших підстав набуття майна у власність фізичними особами. Важливість спадкування за заповітом простежується у нормах Книги Шостої Цивільного кодексу України, в яких норми про спадкування за заповітом передують нормам про спадкування за законом. Отже, законодавство надає пріоритетність волевиявленню заповідача над спадкуванням за законом. Тому законодавство має містити чіткі вимоги до змісту та форми заповіту, порядку його складення, які визначають дійсність заповіту . Метою даної статті є виявлення прогалин та суперечностей в цивільному законодавстві та судовій практиці при дослідженні такого способу захисту прав спадкоємців як визнання заповіту недійсним, та способів їх вирішення.У статті досліджено основні підстави та порядок визнання недійсним заповіту, що є одним з способів захисту прав спадкоємців у спадкових правовідносинах. Відзначається, що відсутність в законодавстві України переліку способів захисту прав спадкоємців негативно впливає на судову практику, адже часто спадкоємці використовують неналежні способи захисту. Наприклад, замість визнання заповіту недійсним подають позов про скасування заповіту. В статті аналізується чинне законодавство України, судова практика розгляду спадкових спорів про визнання заповіту недійсним, визначаються основні помилки, які допускають суди при вирішенні таких справ. Досліджуються протилежні правові позиції у справах про визнання заповіту недійсним з одних і тих же підстав.Відзначається, що заповіт, як і будь-який односторонній правочин, може бути визнаний недійсним. Однак в цивільному законодавстві відсутні чіткі підстави та порядок визнання заповітів недійсними та передбачається два види недійсних заповітів, що призводить до проблем у кваліфікації недійсного заповіту як нікчемного чи оспорюваного та неоднакової судової практики при розгляді судом такої категорії справ. Досліджується співвідношення норм про визнання правочинів та заповітів недійсними та визначаються особливості визнання недійсним заповіту.Аналізуються різні підходи до визначення моменту, з якого зацікавлені особі набувають права на звернення до суду з позовом про визнання заповіту недійсним та наводиться власна позиція з цього питання. Визначаються перелік вимог, порушення яких при складанні заповіту спричиняє його недійсність.
