Мельник М. О. Школа правового реалізму: пошук балансу між визначеністю норм писаного права і судовою дискрецією
У статті проаналізовано концептуальні засади засновників правового реалізму щодо визначення ролі особистості судді у прийнятті рішень та побудові юридичної аргументації. Шукаючи механізми боротьби з формалізмом, реалісти наголошували на важливості постаті судді у віднаходженні справедливості саме крізь призму встановлення та аналізу фактів у справі. Розглянуто ідеї правових реалістів щодо визначення судової дискреції саме в частині встановлення фактів, які мають бути належним чином оцінені та до яких у подальшому необхідно обрати правову норму, що підлягає застосуванню. Продемонстровано еволюціонування думок правових реалістів щодо пошуку балансу між слідуванням суддею визначеним нормам писаного права та наданням у необхідній мірі свободи розсуду для розгляду справ не формально, а шляхом індивідуального підходу до кожної справи з детальним аналізом фактів справи, які її формують. Аналіз робіт правових реалістів засвідчує те, що вони в процесі розвитку школи не абсолютизували роль дискреційних повноважень судді, а через призму судового розсуду намагались довести важливість особистості судді, як того, хто в процесі розгляду справи визначає, які саме факти мали місце в події, щодо якої існує спір, та відповідно які правові норми мають бути застосовані до встановлених фактів.
