Михайличенко Борис В., Біляков Андрій М. Вплив військових подій як суспільно стресового фактору на показник смертності від самогубств
Анотація
Вступ. Агресія росії, яка почалася у 2014 р. окупацією Криму та частково Донецької та Луганської областей, вважається потужним тривало діючим суспільно стресовим фактором. Показник самогубств, як індикатор негараздів в суспільстві, так і його здоров’я в цілому, допомагає виявити вразливий контингент населення та оцінити ефективність державних профілактичних заходів, впроваджених в суспільно стресових умовах.
Мета: дослідити динаміку смертності від самогубств в Україні за період 2005-2021 рр. та вплив на цей показник суспільно стресового фактору – російської агресії задля визначення стійкості українського суспільства в умовах війни, виявлення найбільш вразливого контингенту населення та оцінки державного багатоселективного підходу, спрямованого на запобігання суїциду.
Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були офіційні статистичні дані звітів «Населення України» Державної служби статистики України за 2005-2021 роки. Групою порівняння слугували випадки самогубств чоловіків та жінок в період 2005-2013 років. Аналіз передбачав з’ясування щорічних показників та динаміки смертності від самогубств і його гендерних особливостей в період дії суспільно стресового фактору в 2014-2021 роках, в порівнянні з контрольним періодом та світовими показниками (ВООЗ).
У дослідженні використовувались бібліографічний, епідеміологічний, аналітичний, статистичний методи.
Результати. В Україні, як і в світі, в період 2005-2021 років відмічається зниження показника смертності внаслідок самогубств, однак українські показники значно перевищують світові. У відносно благополучний період показник смертності внаслідок самогубств складав 20,8±0,3 і він статистично достовірно зменшився (р<0,001) до 16,1±0,36 в суспільно стресовий період 2014-2021 років. Кількість самогубств серед чоловічого населення суттєво перевищує його кількість серед жіночого і є значно вищою, аніж світові показники на відміну від жіночого, де показники є навіть меншими. В суспільно стресовий період зберігається зменшення кількості самогубств серед чоловіків до 28,76±0,92 (р<0,001) та жінок до 5,64±0,3 (р<0,05) з більш стабільними показниками зниження серед жінок.
Висновки. В Україні відбувається динамічне зменшення випадків смертності внаслідок самогубств, що корелює із світовими показниками. Однак, наша держава, не дивлячись на більш швидкий темп зниження цього показника, все ж таки відноситься до країн із високим показником смертності від самогубств.
Під час військових подій 2014-2021 р. показник смертності від самогубств суттєво зменшився, порівнюючи з попереднім відносно благополучним періодом 2005-2013 р. (р<0,001), що свідчить про стійкість українського суспільства в умовах війни. Смертність внаслідок самогубств в Україні суттєво превалює серед чоловіків (р<0,001) і значно перевищує світові показники, що робить їх вразливим контингентом населення, який потребує соціально спрямованої підтримки. Позитивна динаміка зменшення кількості самогубств серед чоловіків (р<0,001) та жінок (р<0,05) в умовах війни свідчить про ефективність державного багатоселективного підходу, спрямованого на запобігання суїциду.
