Офіційний початок реалізації освітньо-наукового проєкту E-Jus Publicum

13 листопада 2026 року на Факультеті правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася міжнародна онлайн-дискусія «Ukraine’s Constitutional Identity in the Context of EU Enlargement» («Конституційна ідентичність України в контексті розширення ЄС»). Подія стала офіційним початком реалізації освітньо-наукового проєкту E-Jus Publicum — Модуля Жана Моне, що впроваджується за програмою Erasmus+ та співфінансується Європейським Союзом.

У центрі обговорення постало питання, яке набуває особливого значення в умовах європейської інтеграції та повномасштабної війни: як Україні узгоджувати власні конституційні традиції зі спільним правовим надбанням ЄС, зберігаючи водночас свою конституційну ідентичність?

Дискусія відбулася як сателітна подія EU Enlargement Forum 2026: Wider Europe – Stronger Europe («Ширша Європа — сильніша Європа»), що стартує 16 листопада у Брюсселі. Форум об’єднує представників європейських інституцій, держав, експертного та академічного середовища для обговорення майбутнього розширення ЄС, зміцнення демократії, верховенства права та європейської безпеки.

Запрошуємо долучатися до подій форуму та стежити за дискусіями про майбутнє європейської інтеграції!

Детальніше про програму форуму та супутні події — на офіційному сайті Європейської Комісії.

E-Jus Publicum: новий етап розвитку європейських правничих студій у Могилянці

Однією з центральних частин події стала презентація проєкту E-Jus Publicum — «Європеїзація публічного права та публічного управління задля верховенства права і належного врядування в контексті вступу до ЄС» (Europeanization of Public Law and Public Administration for the Rule of Law and Good Governance in the Accession Context).

Проєкт триватиме 36 місяців. Його академічним координатором є декан Факультету правничих наук НаУКМА Володимир Венгер.

Представляючи передумови створення проєкту, Володимир Венгер наголосив, що європейська інтеграція України не обмежується адаптацією законодавства чи виконанням економічних вимог. Вона передбачає значно глибші зміни — у правничому мисленні, розумінні фундаментальних правових цінностей, практиці правозастосування та юридичній освіті.

Зокрема, він звернув увагу на вплив радянської правової традиції, який досі відчутний у вітчизняній юридичній освіті та практиці. Подолання цієї спадщини потребує не лише оновлення законодавства, а й переосмислення підходів до викладання права, тлумачення правових норм та застосування принципів верховенства права, демократії і прав людини.

Окрему увагу декан приділив необхідності інтегрувати європейські правові підходи в різні навчальні дисципліни, а не обмежувати їх вивчення окремими курсами з права ЄС.

Продовжила презентацію Анна Хворостянкіна, викладачка Модуля Жана Моне, яка детальніше розповіла про його цілі, зміст та заплановані напрями діяльності.

Вона пояснила, що E-Jus Publicum розвиває попередні напрацювання Могилянки у сфері права ЄС, зокрема досвід реалізації проєктів Жана Моне, і водночас розширює фокус досліджень. Ідеться про вивчення впливу європейської інтеграції на національне конституційне та публічне право, діяльність державних інституцій і правову культуру.

Важливим є розмежування законодавчого наближення до права ЄС та ширшого процесу правової трансформації. Останній охоплює не лише зміни в нормативно-правових актах, а й практику їх застосування, юридичну аргументацію, способи тлумачення права та підходи до публічного управління.

Що передбачає проєкт?

Робота E-Jus Publicum охоплюватиме три взаємопов’язані напрями: освіту, дослідження та професійний діалог.

Освітня складова передбачає розроблення й оновлення чотирьох навчальних курсів:

  • «Європейські студії: система політик Європейського Союзу»;
  • «Верховенство права та конституціоналізм у контексті європейської інтеграції»;
  • «Верховенство права в публічному управлінні: європейський досвід для національних реформ»;
  • «Правове наближення в Україні: теоретичні, методологічні та порівняльні аспекти».

Проєкт також передбачає професійне навчання державних службовців і правників за напрямами «Верховенство права та належне врядування» і «Основи правового наближення».

Дослідницький компонент буде присвячений порівняльному аналізу європеїзації публічного права, механізмам забезпечення верховенства права та конституційним змінам у процесі вступу до ЄС.

Серед запланованих результатів — залучення 300 студентів до навчальних курсів, проведення двох професійних тренінгів для 60 учасників, підготовка двох рецензованих наукових статей та організація міжнародного академічного форуму.

Конституційна ідентичність України та європейська інтеграція: головні ідеї міжнародної дискусії

Після представлення проєкту учасники перейшли до міжнародної панельної дискусії, присвяченої співвідношенню національної конституційної ідентичності, державного суверенітету та правового порядку Європейського Союзу. Модерувала дискусію Христина Бідонько, викладачка і учасниця команди Модуля Жана Моне.

Досвід Литви: європейська інтеграція як діалог конституційних традицій

Індре Ісокайте (Indrė Isokaitė), керівниця кафедри публічного права та Центру українського права юридичного факультету Вільнюського університету, представила досвід Литви у процесі європейської інтеграції та його можливе значення для України.

Науковиця звернула увагу на те, що конституційна ідентичність формується під впливом історії держави, боротьби за свободу, суспільних цінностей та національних традицій. Водночас членство в ЄС не обов’язково передбачає відмову від цих особливостей.

На її думку, відносини між національними конституційними традиціями та правовим порядком ЄС доцільно розглядати не як протистояння, а як постійний діалог, заснований на взаємній довірі, співпраці та спільних цінностях.

Індре Ісокайте також наголосила, що український досвід не можна механічно порівнювати з досвідом держав, які вступили до ЄС у 2004 році. Сучасна Україна проходить цей шлях за принципово інших обставин, зокрема в умовах війни, і водночас уже має власні досягнення у сферах технологій, безпеки та розвитку державних інституцій.

Суверенітет України в умовах європейської інтеграції

Ксенія Смирнова, президентка Української асоціації європейського права, присвятила свій виступ співвідношенню державного суверенітету та принципу примату права ЄС.

Вона підкреслила, що для України суверенітет не є абстрактною правовою категорією, адже його доводиться захищати в умовах повномасштабної війни. Водночас майбутнє членство в Європейському Союзі відкриває можливості для нового розуміння суверенітету — через участь у спільних інституціях та формуванні європейських правил.

«Вступ до ЄС — це не відмова від суверенітету, а найвище його інституційне здійснення», — наголосила Ксенія Смирнова.

Окремо науковиця виокремила три рівні європеїзації: законодавчий, урядовий та судовий. Вона звернула увагу на необхідність не лише ухвалювати законодавство відповідно до європейських стандартів, а й забезпечувати його ефективне застосування державними органами та судами.

Важливим аспектом виступу стала роль юридичної освіти й академічної експертизи в підготовці фахівців, здатних працювати з правом ЄС та брати участь у переговорному процесі щодо вступу України.

Італійський досвід: чи потребує Україна конституційних змін для вступу до ЄС?

Енріко Альбанезі (Enrico Albanesi), доцент конституційного права Генуезького університету (Італія), запропонував поглянути на питання європейської інтеграції України крізь призму італійського конституційного досвіду.

Науковець пояснив, що Італія є одним із прикладів держав, які змогли обґрунтувати конституційні підстави участі в європейській інтеграції, спираючись на вже наявні положення власної Конституції.

На цій основі він запропонував дискусійну гіпотезу: чи можуть положення Конституції України про незворотність європейського курсу та прагнення повноправного членства в ЄС виконувати функцію конституційної основи для вступу без запровадження окремої нової норми?

Це питання має особливе практичне значення, оскільки стаття 157 Конституції України забороняє внесення змін до Основного Закону в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Енріко Альбанезі підкреслив, що запропонований підхід є дискусійним і потребує належного конституційного тлумачення, зокрема з боку Конституційного Суду України.

Конституційна ідентичність і роль судового діалогу

Назарій Стецик, дослідник Віденського університету в межах стипендіальної програми Марії Склодовської-Кюрі, звернув увагу на методологічні питання визначення конституційної ідентичності та співвідношення національного й європейського правопорядків.

У своєму виступі він запропонував розмежовувати ідентичність народу, яка охоплює історичні, культурні та суспільні особливості, та ідентичність конституції як правового документа.

Науковець також наголосив на важливості поєднання ціннісного підходу до права з уважним ставленням до тексту конституції. На його думку, європейська інтеграція потребує не лише переосмислення правових принципів, а й належного аналізу конституційних положень та можливих суперечностей між національними нормами й зобов’язаннями в межах ЄС.

Серед прикладів таких питань він розглянув співвідношення конституційних гарантій і механізмів правової співпраці між державами Європейського Союзу.

Європейська інтеграція як взаємна трансформація

Однією з наскрізних ідей міжнародної дискусії стало розуміння європейської інтеграції як процесу, що змінює не лише державу-кандидатку, а й сам Європейський Союз.

Учасники обговорили досвід держав-членів ЄС, значення національних конституційних традицій, механізми забезпечення верховенства права та роль судів у формуванні спільного європейського правового простору.

Особливу увагу приділили тому, що українська конституційна традиція, досвід захисту державності та демократичних цінностей можуть стати важливим внеском у розвиток європейського конституціоналізму.

Запуск E-Jus Publicum створює додаткові можливості для продовження цього діалогу через навчання, дослідження, міжнародну академічну співпрацю та обмін практичним досвідом.

Проєкт покликаний сприяти підготовці нового покоління правників, розвитку експертизи у сфері права ЄС та посиленню спроможності українських державних інституцій до впровадження європейських правових стандартів.

Проєкт E-Jus Publicum реалізується як Модуль Жана Моне в межах програми Erasmus+ за фінансової підтримки Європейського Союзу. Висловлені погляди та думки належать виключно автору (авторам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського виконавчого агентства з питань освіти та культури (EACEA). Ані Європейський Союз, ані EACEA не несуть відповідальності за їхній зміст.