Дмитро Солдатенко: Яке воно навчання в університеті?
Дмитро Солдатенко, студент 1 року навчання бакалаврської програми “Право”.
Для кожної людини момент вступу до університету завжди супроводжується переживаннями, інтересом, постійними думками. Яким буде моє оточення? Яке воно навчання в університеті? Як складуться стосунки з викладачами? А чи не вигадав я, що цей університет Хогвартс, а насправді все по іншому? І хочеться вірити друзям, які навчаються, відгукам з інтернету, але все ж хвилювання не відступає ні на день.
Вичерпну відповідь можна знайти тільки в стінах омріяного університету, у спільноті, яка є рушієм Могилянки. Тут геть усі припущення змінюються на впевнені твердження. І з самого порогу разом з посмішками бадді тебе підхоплює бажання діяти, не залишатися в стороні. До кого б ти не підійшов, в тебе немає почуття, що тебе хочуть з’їсти, а деканат не здається барлогом лютого дракона. І це дуже важливо почуватися комфортно в стінах своєї alma-mater. Далебі, така атмосфера не зникла 2 місяці потому, вона навпаки міцнішає.
Навчання в Могилянці вирізняється тим, що тут справді треба вчитися, інших варіантів не існує. Врешті решт, наш університет це більше ніж пари в аудиторіях, це неймовірні люди, що створюють безліч цікавих заходів. Фрешфест, День факультету, Вечір знайомств – все це острівки, які не дають потонути в морі навчання, дають змогу відволіктися, познайомитися ближче з однокурсниками, проявити свої здібності. Щодо останніх, цей університет, зокрема правничий факультет, дає можливості. Цікавим прикладом є муткорти, змагання для правників, участь в яких всіляко підтримується та заохочується. Вони дійсно дають змогу проявити себе на практиці, сформувати вміння працювати, особливо в команді, розвинути soft skills. Не секрет, що Могилянка плідно працює в цій галузі. Саме цій спільноті я завдячую можливістю вже спробувати себе в Central and Eastern European Moot Court Competition. Могилянка – місце, повне можливостей, а використати їх чи ні, кожен вирішує для себе.
